ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ)
ФІЗИКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ДЕРЖАВНИЙ
НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
ЗАТВЕРДЖЕНО:
наказом Держнаглядохорони праці України
від 16.11.98 №220* ДНАОП 9.2.30-1.04-98
Вводяться
з 1 грудня 1998 р.
Правила безпеки під час
проведення навчально-виховного
процесу в кабінетах
(лабораторіях) фізики
загальноосвітніх навчальних закладів
1. Галузь застосування
Правила безпеки
під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях)
фізики загальноосвітніх навчальних закладів (надалі - Правила) поширюються на
всіх учасників навчально-виховного процесу, які працюють або навчаються в
кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів
Міністерства освіти України (надалі - навчальні заклади), незалежно від форм
власності.
Нормативний акт встановлює вимоги, що є обов'язковими для виконання
керівниками навчальних закладів, завідувачами кабінетів (лабораторій),
учителями фізики, які несуть особисту відповідальність за порушення норм
гігієни і цих Правил, незалежно від того, призвели чи не призвели ці порушення
до нещасного випадку.
Із введенням у дію цих Правил вважати
такими, що не застосовуються на території України "Правила по технике безопасности для кабинетов (лабораторий)
физики общеобразовательных школ системы Министерства просвещения СССР", затверджені
Міністерством освіти СРСР у 1982 р.
2. Нормативні посилання
№ п/п
|
Позначення нормативного акта
|
Назва
|
Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
|||
1
|
Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української
РСР "Про освіту"
|
|||||
2
|
Закон України "Про охорону праці"
|
|||||
3
|
Закон України "Про пожежну безпеку" .
|
|||||
4
|
Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення"
|
|||||
5
|
ДНАОП 0.00-4.12-94
|
Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників
з питань охорони праці. Зміни
|
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці від 04.04.94, № ЗО, зареєстровано в Мінюсті
України 12.05.94 за № 95/304 23.04.97,
№ 109
|
|||
№ п/п
|
Позначення нормативного акта
|
Назва
|
Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
|||
7
|
ДНАОП 0.00-4.15-98
|
Положення про розробку інструкцій з охорони праці
|
Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98, №9, зареєстровано
в Мінюсті України 07.04.98г за № 226/2666
|
|||
8
|
ДНАОП 0.03-3.09-81
|
Санитарные нормы и
правила устройства и эксплуатации лазеров.
|
Затверджені Головним державним санітарним лікарем СРСР, № 5804-91
|
|||
9
|
ДНАОП 0.01 -1.01-95
|
Правила пожежної безпеки в Україні
|
Затверджені Управлінням пожежної охорони МВС України 14.06.95 р., зареєстровані
в Мінюсті України 14.07.95 за №2 19/75
|
|||
10
|
НАОП9:1.50-5.01-88
|
Типовая инструкция по
охране труда при проведении работ с лазерными аппаратами
|
Затверджена Міністерством охорони здоров'я СРСР у 1988р.
|
|||
11
|
НАОП 9.2.30-1.07-79
|
Правила по технике
элктробезопасности при проведений занятий в учебных классах (кабинетах)
общеобразовательных школ и практики учащихся на промышленных объектах
|
Затверджені Міністерством освіти СРСР у .1979 Р-
|
|||
12
|
ДНБВ.2.2-3-97
|
Будинки та споруди навчальних закладів
|
Затверджено Держкоммістобудування
України
2-7.06.96, №117
|
|||
13
|
ГОСТ 11015-93
|
Столы ученические. ТИПЫ И
функциональные размеры
|
||||
14
|
ГОСТ 11016-93
|
Стулья ученические. ТИПЬІ И
функциональные размеры
|
||||
15
|
ГОСТ 18607-93
|
СТОЛЬІ демонстрационные.
Функциональные размеры
|
||||
16
|
ГОСТ 18666-86
|
Шкафы для учебных пособий.
Функциональные размеры
|
||||
17
|
ГОСТ 22360-86
|
Шкафы демонстрационные и вытяжные. Типы и функциональные размеры
|
||||
18
|
ГОСТ
12. 1.030 - 61
|
ССБТ. Электробезопасность.
Защитное заземление, зануление
|
||||
19
|
ГОСТ 12.2.007.0-75
|
ССБТ. Изделия электротехнические.
Общие требования безопасности
|
||||
20
|
ГОСТ 16809- 88Є
|
Аппараты пускорегулирующие для разрядных ламп
|
||||
№ п/п
|
Позначення нормативного акта
|
Назва
|
Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
|||
21
|
ГОСТ 12. 1.003- 83
|
ССБТ. Шум. Общие требования
безопасности
|
||||
22
|
СНиП 11-4-79
|
Естественное и искусственное
освещение
|
Затверджено Держбудом СРСР в 1979р.
|
|||
23
|
СНиП 2.04.05-91
|
Отопление, вентиляция и кондиционирование
|
Затверджено Держбудом СРСР в 1991 р.
|
|||
24
|
СП 11-86-а-74
|
Санитарные правила по устройству
и содержанию общеобразовательных школ
|
Затверджено Міністерством охорони здоров'я СРСР 29.04.74, № 1186-74
|
|||
25
|
Правила устройства электроустановок.
|
Затверджені Міненергетики СРСР у 1985 р. Затверджені наказом Міністерства
енергетики та електрифікації України від 20.02.97, № 18.
|
||||
26
|
Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування
нещасних випадків у навчально-виховних закладах
|
Затверджене наказом Міністерства освіти України від 30. 11.93, №
429, зареєстроване в Мінюсті України 03. 12.93 за №178
|
||||
27
|
Типові переліки навчально-наочних посібників та технічних
Засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (ІДІДІІ ступенів)
|
Затверджені наказом Міністерства освіти
|
||||
3. Загальні вимоги
3.1. Враховуючи особливості
курсу фізики, в першу чергу його практичну спрямованість, на заняттях
використовують технічні засоби навчання, які наведені в Типових переліках
навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для
загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступенів) (надалі
- Типові переліки).
3.2. Відповідно до "Положення про організацію
охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних
закладах" дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) фізики
під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна
комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадміністрації),
до складу якої входять представники районного (міського) відділу освіти,
профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в
експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії) - також
представники відповідних органів державного нагляду.
3.3. Не дозволяється застосовувати прилади і
пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне
обладнання (вироби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ, Изделия электротехнические.
Общие требования безопасности".
3.4. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише
особи, що мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про проходження
навчання з пожежно-технічного мінімуму.
3.5. Під час роботи з
хімічними реактивами треба керуватися чинними Правилами безпеки під час
проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх
навчальних закладів.
4. Вимоги до приміщень
кабінету (лабораторії) фізики
4.1. Вимоги до розміщення
кабінету (лабораторії) фізики та його обладнання.
4.1.1. Площі приміщень
кабінету (лабораторії) фізики, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В
2.2 3 97 "Будинки та споруди навчальних закладів".
Площа приміщення кабінету
(лабораторії) фізики навчального закладу повинна становити не менш як 72 м2
лаборантської - не менш як 16 м2, висота приміщення - не менш як
3,3 м.
4 1.2. У кабінеті фізики
передбачається створення астрономічного куточка. Розміщення лабораторних
меблів і обладнання в кабінеті (лабораторії) фізики має забезпечувати зручність
і безпеку роботи.
4.1.3. Кабінет
(лабораторія) обладнується лабораторними
столами (ГОСТ 11015-93 "Столы ученические. Типы и функциональные размеры") та стільцями (ГОСТ 11016 93 "Стулья
ученические. Типы и функциональные размеры"), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93 "Столы
демонстрационные. Функциональные размеры"), шафами для зберігання навчального
обладнання для лабораторних і
практичних робіт ( ГОСТ 18666-86 "Шкафы для учебных -
пособий. Функциональные размеры",
ГОСТ 22360-86 "Шкафы
демонстрационные и вытяжные. Типы
и функциональные размеры" ).
4.1.4. Відстань між переднім рядом лабораторних
столів і демонстраційним столом повинна становити не менш як 0,8 м,
демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 15 м. на відстані не
менш як 1 м. від класної дошки, а відстань до останнього місця учнів від
класної дошки має бути не більше як 10м. Розміщення столів у приміщеннях різної
конфігурації повинно забезпечувати кут огляду для учнів, які сидять за першими
столами в крайніх рядах, не менш ніж 30°.
4.1.5. У лаборантській установлюють шафи (стелажі)
для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак
(препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до
занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовлює досліди.
4.1.6. Лаборантські
приміщення мають внутрішнє сполучення з кабінетом (лабораторією). Необхідно
передбачити другий вихід з лаборантської в коридор, на сходи, в рекреаційне або
інше суміжне приміщення,
4.1.7. Розстановка меблів, ширина проходів,
відстаней від класної дошки до першого і останнього рядів столів у кабінеті
(лабораторії) має відповідати СП 11-86-а 74 "Санитарные правила по
устройству и содержанию общеобразовательных заведений".
4.1.8. Кабінет (лабораторія) фізики оснащується
медичною аптечкою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів (відповідно
до додатку), комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з
безпеки для учнів.
4.1.9. Перебувати учням у приміщенні
кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності
вчителя фізики або лаборанта.
4.1.10. Не дозволяється використовувати кабінети
фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.
4.2.
Освітлення.
4.2.1. Згідно з СНиП
11-4-79 "Естественное и искусственное освещение" світловий потік повинен падати зліва від
учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні
0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк у
разі використання ламп розжарювання і 300 лк у разі використання люмінесцентних
ламп зі світло-жовтим спектром випромінювання.
4.2.2. Коефіцієнт природної
освітленості (КПО), який показує в скільки разів освітленість у приміщеннях
менша за освітленість зовні будівлі, згідно із СНиП 11-4-79 "Естественное
и искусственное освещение" для
горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен становити не менш ніж
1,5%.
Для поліпшення природної освітленості
не можна розставляти на підвіконнях високорослих квітів, шибки вікон потрібно
очищати від пилу і бруду 3-4 рази на рік. До миття вікон у будівлях з
будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.
4.2.3. Штори затемнення в неробочому стані не
повинні зменшувати природну освітленість. Віконні отвори з південною
орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирки тощо).
4.2.4. Для ламп розжарювання використовують
світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для
люмінесцентних ламп - світильники серій
ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, екрануючою решіткою.
Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без
світлорозсіювальної арматури. Розташовувати світильники необхідно рядами,
передбачивши можливість їх автономного вимикання. Шум пускорегулювальної
апаратури люмінесцентних ламп у кабінеті фізики не повинен перевищувати 40 дБ,
згідно з ГОСТ 16809-88Е "Аппараты
пускорегулирующие для разрядных ламп. Общие технические требования".
4.2.5. Заміну ламп світильників необхідно проводити,
не чекаючи остаточного виходу їх із ладу згідно з графіком, який враховує
гарантований термін служби ламп (для ламп розжарювання - 1000 годин, для
люмінесцентних 2500—3000 годин експлуатації). Замінює лампи й очищає світильники
електрик школи. Світильники очищують не рідше як один раз на три місяці.
Залучати учнів до очищення світильників не дозволяється.
4.3. Опалення. Вентиляція.
4.3.1. Кабінет (лабораторія) фізики (астрономії)
забезпечується опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП
2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" з таким
розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура в межах 17-20 °С і
відносна вологість повітря 40—60 %.
4.3.2. Для забезпечення нормального повітряно-теплового
режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення
фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на
висоті, зручній для керування з підлоги.
4.4. Електрична мережа.
4.4.1. Будова електричної мережі кабінету
(лабораторії) фізики повинна відповідати вимогам НАОП 9.2.30-1.07-79 "Правила
по технике электробезопасности при
проведений занятий в учебных классах (кабинетах) общеобразовательных школ и
практики учащихся на промышленных объектах". Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В
змінного і понад 110В постійного струму.
4.4.2. За "Правилами устройства
электроустановок" (ПУЗ) кабінет
фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання
кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В
постійного струму заземлюють згідно з ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ Электробезопасность. Защитное
заземление, зануление".
Електророзетки не дозволяється
розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і
опалювальних, систем, радіаторів і раковин.
4.4.3. Стан заземлення та
ізоляції електричних мереж електроприладів і електрообладнання відповідно до
ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів" щороку перевіряють електротехнічні лабораторії, що
зареєстровані в органах Держстандарту і Держнаглядохоронпраці.
4.4.4. Для забезпечення
електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосовувати їх
електричне розділення. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, які
електрично не зв'язані між собою, виконують за допомогою роздільного трансформатора.
4.4.5. Струмопровідні
частини зборок і щитів, що установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і
доступні для учнів, надійно закривають захисними засобами (кожухами) Не дозволяється
використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з накритими струмопровідними
частинами.
4.4.6. Радіатори і трубопроводи опалювальної,
каналізаційної та водопровідної систем обладнують огорожами, які виготовляються
з ізоляційних матеріалів.
4.4.7. Прокладання, закріплення, ремонт і
приєднання проводів до споживачів і мережі виконують тільки за знятої напруги.
У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково
захищають діелектричними засобами.
4.4.8. Щоб уникнути ураження електричним струмом у
разі доторкування до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона з'єднують з
нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники
встановлюють лише в розрив кола фазового проводу.
4.4.9 Трипровідну
електричну мережу підводять до електрощита керування, розміщеного в класі
(лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування
оснащують кнопкою аварійного вимикання.
4.4.10. З електрощита
керування лінію однофазного струму підводять через захисновимикаючий пристрій
шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплексом
апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі ставлять
тільки в коло фазового проводу.
4.4.11. Обладнання вмикають послідовно від спільного
вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому разі повинні бути
вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.
4.4.12. Не дозволяється
використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатися
номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в
електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний
більш як на 25 %.
4.4.13. Пробкові запобіжники вставляють так, щоб у
разі вийнятих пробок гвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час
заміни запобіжників під напругою треба користуватися захисними засобами: ізолювальними
кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий
запобіжник замінюють іншим такого самого типу.
4.4.14. Якщо помічено
несправності в електромережі кабінету фізики, в тому числі і вихід з ладу
електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство
навчального закладу.
Примітка:
У тих навчальних
закладах, у штаті яких не передбачена посада електрика, районним (міським)
відділом освіти призначається особа, відповідальна за електрогосподарство
навчального закладу або групи навчальних закладів.
Дозволяється передавати
обслуговування електроустановок навчальних закладів за договором
спеціалізованій організації.
4.4.16. Металеві труби
водопровідної та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб
уберегти їх від корозії.
4.5. Пожежна безпека.
4.5.1. Протипожежний захист кабінету (лабораторії)
фізики повинен відповідати вимогам ДНДОП 001-1.0.1-95 "Правила пожежної
безпеки в Україні".
4.5.2.
У кабінеті (лабораторії) фізики повинні бути у справному стані первинні
засоби пожежегасіння, а саме: - вогнегасники пінні, вуглекислотні або
порошкові, розміщені безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і
лаборантській;
- ящик або відро з піском (об'ємом близько 0.01 м)
та совком;
- покривала з вогнетривкого матеріалу. До них
обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ.
4.6.3. Загорання в кабінеті (лабораторії)
фізики у випадку пожежі необхідно відразу ліквідувати. Для цього необхідно:
- повідомити пожежну охорону (тел. 01);
- вжити заходів щодо евакуації людей, з
приміщення;
- вимкнути електромережу.
Електропроводку під напругою
необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними
вогнегасниками, а знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або
будь-якими наявними вогнегасниками.
Загорання у витяжній шафі ліквідується
вогнегасником після вимкнення вентилятора.
5. Вимоги безпеки під
час проведення занять у кабінеті фізики
5.1. Вимоги безпеки під час
роботи з проекційною апаратурою.
5.1.1.
Дозволяється демонструвати навчальні фільми на вузькоплівковій
апаратурі з негорючою плівкою безпосередньо в кабінеті фізики за умов, якщо:
- забезпечено вихід з кабінету в коридор або на
сходовий майданчик;
- проходи до дверей між рядами лабораторних столів
не захаращені:
- у лабораторії присутні учні тільки одного класу;
- електропроводка в кабінеті стаціонарна і
виконана відповідно до вимог ПУЗ;
- виконується інструкція з експлуатації
кіноустановки.
5.1.2. Проекційна апаратура повинна бути заземлена
за схемами, вміщеними в технічних описах та інструкціях, що додаються до
апаратів
5.1.3. Екран слід закріплювати по центру передньої
стіни кабінету (лабораторії) так, щоб його нижній край був на відстані не менш
як 1,2 м від підлоги. Не дозволяється використовувати саморобні екрани, що
просвічуються.
5.1.4. Перед вмиканням проекційного апарата в мережу
необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.
5.2. Вимоги безпеки під час підготовки і
проведення демонстраційних дослідів.
5.2.1. Учитель фізики готує і проводить
демонстраційні досліди, обов'язково дотримуючись цих Правил.
5.2.2. Під час роботи зі
скляними приладами необхідно:
- користуватися скляними трубками, що мають
оплавлені краї, підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових
діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змащувати вазеліном;
- використовувати скляний посуд без тріщин;
- не допускати різких змін температури і
механічних ударів;
- бути обережними, вставляючи корки в скляні
трубки або виймаючи їх;
- отвір пробірки або шийку колби під час
нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе і учнів.
5.2.3. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання
посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на
демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель
користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється
прибирати осколки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою й
совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для
спостереження силових ліній магнітних полів.
Не дозволяється закривати посудину з
гарячою рідиною притертою пробкою доти, доки вона не охолоне; брати прилади з
гарячою рідиною незахищеними руками.
5.2.4. У кабінеті фізики Типовими переліками
передбачено використання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують,
переносять і перевозять згідно з інструкцією заводу-виробника.
5.2.5. Акумулятори закривають у шафі з витяжним
пристроєм або в окремому приміщенні, що добре провітрюється.
5.2.6. Температура зовнішніх елементів конструкцій
виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С.
Якщо температура нагрівання»зовнішніх елементів виробу понад 45 'С, на видному
місці цього виробу наносять попереджувальний напис: "Бережись
опіку!".
5.2.7. Не дозволяється користуватися бензином як
пальним для спиртівок.
5.2.8. Не дозволяється застосовувати пароутворювачі
металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта
лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).
5.2.9. Не можна перевищувати межі допустимих частот
обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому
диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрацій необхідно стежити
за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями,
які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.
5.2.10. Не дозволяється користуватися пилососом та
іншими повітро-дувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з
механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ,
установлений ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования
безопасности".
5.2.11. Для постановки всіх
видів фізичного експерименту слід використовувати технічні засоби навчання,
наведені в Типових переліках.
5.2.12. Для вимірювання напруги і сили струму
вимірювальні приїзди треба з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що
мають одно -, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно
однією рукою, а друга рука не повинна доторкуватися до шасі, корпусу приладу та
інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи
з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми
провідниками друкованої плати.
5.2.13. Під час
налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо
обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці
або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.
5.2.14. Не дозволяється
вмикати без завантаження випрямлячі (особливо старі), в них електролітичні
конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.
5.2.15. Не можна залишати без нагляду увімкнені
електро - і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.
5.2.16. Під час експлуатації джерел високої напруги
(електрофорна машина, перетворювачі типу "Розряд") потрібно
додержуватися таких запобіжних заходів.
- не доторкуватися до деталей і
провідників руками або струмопровідними предметами (матеріалами);
-
переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди
кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою
сухою скляною трубкою);
- після вимикання необхідно розрядити
конденсатори, з'єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим
проводом.
5.2.17. Не дозволяється експлуатувати дугову або
ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп
через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.
5.2.18. Не дозволяється використовувати не
розжарювані трубки: рентгенівські, для відхилення катодних променів, вакуумні
із зіркою, вакуумні з млиночком тощо.
5.2.19. Не допускається пряме потрапляння в очі
вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа
або лазера.
5.2.20. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного
заземлення, обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола.
Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які
регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.
5.3. Вимоги безпеки під час
підготовки і проведення лабораторних та практичних робіт.
5.3.1. Усі положення щодо захисту від механічних,
теплових та інших травмуючи факторів, що викладені в підрозділі 5.2,
поширюються на підготовку й проведення лабораторних і практичних робіт.
5.3.2. Під час виконання
робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не вище 70° С.
5.3.3. Під час виконання
лабораторних і практичних робіт учням не дозволяється користуватися приладами
з написами на їх панелях (корпусі) "Тільки для проведення дослідів
учителем".
5.3.4. Навчальні прилади й вироби, призначені для
лабораторних і практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження
електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия
электротехнические. Общие требования безопасности" повинні задовольняти вимоги II класу (мати подвійну або посилену
ізоляцію) або
III класу (приєднуватися безпосередньо до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).
III класу (приєднуватися безпосередньо до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).
Примітка. До III класу належать вироби, призначені, для
приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, у
якого за умови холостого ходу вона не перевищує 50 В. Якщо як джерело живлення
використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не
повинні бути електрично зв'язані і між ними має бути подвійна або підсилена
ізоляція.
6. Правила, обов'язки та
відповідальність посадових осіб
6.1. Відповідно до Закону України "Про
охорону праці" і "Положення про організацію охорони праці та порядок
розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах" керівник навчального закладу:
- створює здорові й безпечні умови для проведення занять у кабінеті фізики;
-
організовує навчання педагогічних, працівників з питань безпеки
життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативних
актів;
- організовує роботу щодо розроблення
інструкцій з безпеки для кабінетів (лабораторій) фізики відповідно до ДНАОП
0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", а
також їх перегляд у міру потреби, але не рідше одного разу на три роки."
6.2. Завідувач кабінету (лабораторії) фізики:
-
несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць,
обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;
- забороняє використання обладнання, не
передбаченого Типовими переліками;
- відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-94
"Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників
з питань охорони праці" на початку навчального року та до проведення
лаборатирних і практичних робіт здійснює навчання та інструктажі учнів з
охорони праці з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять та журналі
реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів.
6.3. Учитель фізики.
- відповідає за безпечне
проведення навчально-виховного процесу, проводить вступний та цільові
інструктажі учнів з охорони праці під час навчальних занять;
- несе особисту відповідальність за
збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;
- повідомляє керівника навчального закладу
про кожний нещасний випадок, організовує надання першої допомоги потерпілому,
а в разі необхідності - спеціалізованої медичної допомоги;
-
організовує евакуацію учнів з приміщення в разі пожежі та інших
аварійних ситуацій.
6.4. Лаборант,
який працює під керівництвом завідувача кабінету (учителя фізики), стежить
за додержанням учнями правил безпеки і гігієни праці та відповідає за:
-
зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабораторних
і практичних робіт, демонстраційних дослідів;
-
профілактичне обслуговування (видалення вологи і витирання пилу,
змащування окремих деталей тощо) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя;
- наявність засобів надання першої
допомоги і протипожежного інвентарю.
6.5. Завідувачі кабінетів, учителі фізики,
керівники гуртків один раз на три роки проходять навчання на курсах підвищення
кваліфікації з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням
кваліфікаційної групи з електробезпеки не нижче III, а лаборантів - І, згідно з ДНАОП 0.00-4.12-94 "Типове положення про
навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони
праці".
Додаток (до пункту 4.1.8)
ПЕРЕЛІК
медикаментів, перев'язувальних засобів і приладдя
для аптечки
кабінету (лабораторії) фізики
1. Бинт стерильний і
нестерильний . по 1 шт.
2. Серветки стерильні
1 уп.
3. Вата гігроскопічна (у
банці з притертою пробкою) 50 г
4. Спирт етиловий 30-50
мл
5. Мазь від опіків (з
анестезином тощо)
1 уп
6. Перманганат калію
15-20 г
7. Розчин йоду
спиртовий 1
фл.
8. Розчин борної кислоти 5
%- ний спиртовий 1 фл.
9. Розчин оцтової кислоти 2
%- ний
100-150 мл.
10. Розчин аміаку 10 %-
ний 1 фл.
11. Валідол .
1 уп.
12. Вазелін борний
1 уп.
13. Розчин перекису водню 3
%- ний 50 мл
14. Активоване вугілля в
таблетках
4 уп.
15. Сульфацил натрію ЗО %-
ний у тюбиках по 1,5 мл 5 шт.
16. Сода питна
1 пачка
17. Ложки медичні
1 шт.
18. Пінцет
1 шт.
19. Клей БФ-6 (або лейкопластир) 25 мл. (З пак.)
20. Джгут
1 шт.
Комплектування аптечки й складання інструкції з
надання першої медичної допомоги роблять за погодженням з медпунктом
навчального закладу.
На дверцятах аптечки слід написати адресу і
телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати першу медичну
допомогу.
Відповідальність за наявність медикаментів,
перев'язувальних засобів, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта
кабінету.
ІНСТРУКЦІЯ
з техніки безпеки
під час проведення лабораторних і демонстраційних дослідів та практичних занять
І. Загальні положення1.1. Учні Лукашівська ЗОШ І – ІІІ ст. (далі – заклад) на уроках фізики готують за допомогою вчителя і проводить досліди та практичні роботи, обов'язково дотримуючись при цьому вимог техніки безпеки та електробезпеки.
1.2. Враховуючи особл1ивос1ті курсу фізики, в першу чергу його практичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які наведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступенів).
1.3. Не дозволяється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности".
II. Вимоги безпеки перед початком занять2.1. Перед тим, як вмикати в електромережу електро-радіоприлади, необхідно переконатися, що положення перемикача напруги мережі відповідає її номінальному значенню, а також у справності запобіжників.
2.2. Для вимірювання напруг і сили струму вимірювальні прилади з'єднують провідниками з надійною і не пошкодженою ізоляцією, що мають одно-двополюсні вилки. Приєднувати вилки до схеми потрібно однією рукою, причому друга рука не повинна доторкатися до шасі корпусу приладу та інших електропровідних предметів.
III. Вимоги безпеки під час занять3.1. Заміну деталей, а також вимірювання опорів у схемах навчальних установок виконують тільки після її вимикання і розряджання конден-саторів за допомогою ізольованого провідника.
3.2. Під час виконання завдання зі скляними приладами необхідно:
-користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї, підбирати для з'єднання гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змащувати вазеліном;
-використовувати скляний посуд без тріщин;
не допускати різких змін температури і механічних ударів;
-бути обережними, вставляючи корки в скляні трубки або вийма¬ючи їх;
-отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе та учнів.
3.3. Під час виконання завдання, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонст¬раційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється прибирати уламки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою і совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження силових ліній магнітних полів. Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою доти, доки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
3.4. У кабінеті фізики Типовими переліками передбачено викорис¬тання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують, переносять і перевозять згідно з інструкцією заводу-виробника.
3.5. Акумулятори закривають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, що добре провітрюється.
3.6. Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагрі-ваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: "БЕРЕЖИСЬ ОПІКУ!".
3.7. Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спир¬тівок.
3.8. Не дозволяється застосовувати металеві пароутворювачі, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).
3.9. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрацій необхідно стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.
3.10. Не дозволяється користуватися пилососом та іншими повїтро-дувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, установлений ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".
3.11. Для постановки всіх видів фізичного експерименту слід викорис-товувати технічні засоби навчання, наведені в Типових переліках.
Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади треба з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкатися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.
3.13. Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплав-леного припою, бо від цього трубка може вибухнути.
3.14. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі (особ¬ливо старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.
3.15. Не можна залишати без нагляду ввімкнені в електромережу електро- радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.
3.16. Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна ма-шина, перетворювачі типу "Розряд") потрібно додержуватися таких запобіжних заходів:
-не доторкатися до деталей і провідників руками або струмопро-відними предметами (матеріалами);
-переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скорис-татися чистою сухою скляною трубкою);
-після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з'єднавши їх виводи з розрядником або гнучким ізольованим проводом.
3.17.Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.
3.18.Не дозволяється використовувати не розжарювані трубки: рентге-нівські - для відхилення катодних променів, вакуумні - із зіркою, з млиночком тощо.
3.19.Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера.
3.20. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном, поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.
IV. Вимоги безпеки після закінчення занять4.1.Після вимкнення джерел високої напруги розрядити конденсатори, з'єднавши їх електроди розрядником у хлорвініловій ізоляції.
Після закінчення роботи вимкніть джерело електроживлення, а потім розберіть електричне коло. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях5.1.Загоряння в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необхідно відразу ліквідувати. Для цього необхідно:
-повідомити пожежну охорону (тел. 101);
-вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;
-вимкнути електромережу.
Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, а знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками.
Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора.
5.2.У випадку одержання травми, необхідно попередити про це
вчителя. Вчитель надає медичну допомогу, а в разі необхідності викликає швидку медичну допомогу за тел. - 103.
з техніки безпеки
під час проведення лабораторних і демонстраційних дослідів та практичних занять
І. Загальні положення1.1. Учні Лукашівська ЗОШ І – ІІІ ст. (далі – заклад) на уроках фізики готують за допомогою вчителя і проводить досліди та практичні роботи, обов'язково дотримуючись при цьому вимог техніки безпеки та електробезпеки.
1.2. Враховуючи особл1ивос1ті курсу фізики, в першу чергу його практичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які наведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступенів).
1.3. Не дозволяється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности".
II. Вимоги безпеки перед початком занять2.1. Перед тим, як вмикати в електромережу електро-радіоприлади, необхідно переконатися, що положення перемикача напруги мережі відповідає її номінальному значенню, а також у справності запобіжників.
2.2. Для вимірювання напруг і сили струму вимірювальні прилади з'єднують провідниками з надійною і не пошкодженою ізоляцією, що мають одно-двополюсні вилки. Приєднувати вилки до схеми потрібно однією рукою, причому друга рука не повинна доторкатися до шасі корпусу приладу та інших електропровідних предметів.
III. Вимоги безпеки під час занять3.1. Заміну деталей, а також вимірювання опорів у схемах навчальних установок виконують тільки після її вимикання і розряджання конден-саторів за допомогою ізольованого провідника.
3.2. Під час виконання завдання зі скляними приладами необхідно:
-користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї, підбирати для з'єднання гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змащувати вазеліном;
-використовувати скляний посуд без тріщин;
не допускати різких змін температури і механічних ударів;
-бути обережними, вставляючи корки в скляні трубки або вийма¬ючи їх;
-отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе та учнів.
3.3. Під час виконання завдання, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонст¬раційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється прибирати уламки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою і совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження силових ліній магнітних полів. Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою доти, доки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
3.4. У кабінеті фізики Типовими переліками передбачено викорис¬тання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують, переносять і перевозять згідно з інструкцією заводу-виробника.
3.5. Акумулятори закривають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, що добре провітрюється.
3.6. Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагрі-ваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: "БЕРЕЖИСЬ ОПІКУ!".
3.7. Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спир¬тівок.
3.8. Не дозволяється застосовувати металеві пароутворювачі, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).
3.9. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрацій необхідно стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.
3.10. Не дозволяється користуватися пилососом та іншими повїтро-дувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, установлений ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".
3.11. Для постановки всіх видів фізичного експерименту слід викорис-товувати технічні засоби навчання, наведені в Типових переліках.
Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади треба з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкатися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.
3.13. Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплав-леного припою, бо від цього трубка може вибухнути.
3.14. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі (особ¬ливо старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.
3.15. Не можна залишати без нагляду ввімкнені в електромережу електро- радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.
3.16. Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна ма-шина, перетворювачі типу "Розряд") потрібно додержуватися таких запобіжних заходів:
-не доторкатися до деталей і провідників руками або струмопро-відними предметами (матеріалами);
-переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скорис-татися чистою сухою скляною трубкою);
-після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з'єднавши їх виводи з розрядником або гнучким ізольованим проводом.
3.17.Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.
3.18.Не дозволяється використовувати не розжарювані трубки: рентге-нівські - для відхилення катодних променів, вакуумні - із зіркою, з млиночком тощо.
3.19.Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера.
3.20. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном, поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.
IV. Вимоги безпеки після закінчення занять4.1.Після вимкнення джерел високої напруги розрядити конденсатори, з'єднавши їх електроди розрядником у хлорвініловій ізоляції.
Після закінчення роботи вимкніть джерело електроживлення, а потім розберіть електричне коло. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях5.1.Загоряння в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необхідно відразу ліквідувати. Для цього необхідно:
-повідомити пожежну охорону (тел. 101);
-вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;
-вимкнути електромережу.
Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, а знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками.
Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора.
5.2.У випадку одержання травми, необхідно попередити про це
вчителя. Вчитель надає медичну допомогу, а в разі необхідності викликає швидку медичну допомогу за тел. - 103.


Комментариев нет:
Отправить комментарий